Кормление аквариумного населения купленным с рук живым кормом не всегда дает положительные результаты – из рук неизвестного продавца можно заполучить букет болезней и сам корм может быть несвежим. Наиболее безопасный путь – выращивать живой корм самому. Чаще всего разводят артемию и дафнию. Как можно разводить дафнию, описано в статье.


Позаминулого літа, через катастрофічне пересихання усіх доступних для вилову дафній і циклопів водойм і ям, я спробував розводити ці кормові культури у підходящих ємностях у себе на присадибній ділянці. Скориставшись тим, що від будівельних робіт залишилося дві металеві ємкості, розмірами 1200 мм х 600 мм х 300 мм і 800 мм х 400 мм х 200 мм, їх і використав для цієї потреби. Класифікацією рачків не сильно заморочував собі голову і схиляюся до того що розводив швидше за все моїну (Moina macrocopa), ніж дафнію (Daphnia magna), але тому що у середовищі акваріумістів і тих і других називають дафнією, так і буду їх далі називати.

Отож вода налита, близько тижня відфільтрована за допомогою насосів Aquael Circulator 650 зі здоровенними губками, підключена аерація від старого, ще радянського компресора, проведені підкормки (для дафній зелена вода і дріжжі, для циклопів - вода у якій мили м’ясо) і запущена культура. Відразу скажу що з циклопами безрезультатно промучився з десь місяць і покинув, хоча, регулярно проводячи підкормки, з цієї ємності майже все літо мав чудову червону коловратку для кормління мальків, які щойно вилупилися з ікри.
З дафнією все вдалося і я більш менш стабільно отримував біля двох -трьох столових ложок дафній у день. Трішки менше після похолодань і більше у спекотні, сонячні дні. Кормління культури проводилося два - три рази на тиждень, за допомогою пекарських дріжжів, причому дози кормління, що приводяться у доступній мені літературі (2—3 грами дріжжів на 1 літру води по два - три рази на тиждень. На мою ємність виходить 1,2 - 1, 8!! кілограма дріжжів на тиждень) явно завищені і я їх, реально оцінивши можливості ємностей, зменшив у чотири рази (0,5-1 грам на літру, тобто максимум 0,6 кілограма на тиждень). Рекомендовану у різних виданнях аміачну селітру не додавав, позаяк і без неї все вдалося.














Як виявилося, головним ворогом моїх кормових культур були чортики - личинки комара кулекс (Culex). З ними доводилося боротися, щоденно десяток хвилин чатуючи над ємностями з сачком. Їх з задоволенням з’їдали папуги (Pelvicachromis pulcher). Якщо ж допустити їх масове розведення, продуктивнісь колонії дафній падає у кілька разів.
Фільтрація вмикалася лише на старті і без культури дафній, для того щоб очистити воду від іржі та осаду (вода з водогону). Самі ж дафнії являються чудовими фільтраторами, тому додатково фільтрувати воду не треба. А от аерація була присутня постійно, щоб збагатити воду киснем і тим самим збільшити продуктивність. Культуру дафній брав у природній водоймі, при чому буквально кілька особин, щоб забезпечити відносну "чистоту" культури.


Обсуждение на форуме "Мій досвід розведення дафній у домашніх умовах., Розведення дафній у домашніхумовах"

Автор Леонид Пылыпюк ака Leo N
Подготовила и разместила Наталья Дзюба.