Спостерігати за акваріумом - це найулюбленіше заняття кожного акваріуміста. Побачити можна будь що - і як рибки та креветки харчуються, і як здоганяють один одного, і як розважаються у акваріумі. Хочеться зафіксувати цікавий момент і тому швидко беремо фотоапарат та наводимо об"єктив на рибок. Але дуже гірко становиться, коли улюблений кадр не вийшов... Неправильно встановлено різкість і фотографія виходить неясною та розмитою. Дуже шкода страчених кадрів. Цих несподіванок можна було б запобігти, якщо акваріуміст вміло б користувався своєю мильницею і володів би технікою фотозйомки акваріума. Декілька корисних порад стосовно фотографування цифровою мильницею акваріумних рибок та креветок пропонує наш молодий акваріуміст з міста Києва Юрій Терещенко (mrMad-Cat). Він на власному досвіді пояснює як правильно користуватися фотоапаратом, щоб знімки виходили на радість, а не на жаль. Отже, вислухаємо поради Юрія.

Розповідає Юрій:

Мій метод, за наявності нормального побутового цифровика надасть вам можливість фотографувати рибок та креветок у чудовій яскравості та деталізації.

Для фотолюбителів:
- ручний фокус;
- без спалаху;
- зменшена витримка затвору чимось компенсована;
- для боротьби з візуальними перешкодами можна зменшити чутливість бо освітлення у акваріумі зазвичай достатнє.

Для інших більш детально:

Підготовка:
- гарне внутрішнє освітлення акваріума (побутова цифрова техніка при поганому освітленні робить фотографії в 10 разів гірше ніж з хорошим світлом, пояснювати причини не буду, просто повірте). Крім цього, непогано буде, якщо якась лампа буде не строго вертикально над об'єктом, а під наклоном, тобто ближче до нас. Так бок тієї ж креветки не опиниться у тіні;
- позиція фотоапарата, в якій ви зможете його зручно і щільно фіксувати (штативи не обов'язкові, так як з ними часто дуже близько не підберешся до акваріума, але якщо ніде зафіксувати руки, то що ж робити. Головне, щоб можна було зручно і без зайвих коливань камери натискати кнопки, особливо спускову);
- місце для сидіння (не треба сидіти у незручній скрючнутій позі Х, тіло повинно бути розслаблено, щоб ви могли зробити необмежену кількість фотографій і камера не тряслася б при цьому).

Фотоапарат:
У моєму прикладі я пропоную страшенно популярний, вже старий Canon PowerShot A610.

Його переваги в нашому випадку:
- 5 мегапікселів з головою вистачає;
- кенонівська оптика одна з найкращих, що нам тільки на руку;
- порівняно недорогий і, хоча і побутовий (не професійний), але дуже функціональний цифровик;
- є можливість ручного фокусування та макрозйомка;
- є дуже зручний поворотний виносний дисплей;
- ну і головне – дуже класичне меню, ви явно знайдете аналоги усіх більшості функцій у своїх фотоапаратах.

Налаштування фотоапарата:
- у кенона та більшості інших фотоапаратів є чудовий режим для рухливих об’єктів (у мене він називається «Дети и животные» і знаходиться у режимах SCN);
- вимикаємо спалах;
- якщо зображення на дисплеї занадто відрізняється від реального по кольору, відредагуйте баланс білого;
- вмикаємо ручне фокусування:

Фотографуємо:
- прилинаємо об’єктивом до скла, бажано максимально паралельне до скла положення (тут дуже допомагає рухливий дисплей);
- вибираємо жертву, на око рахуємо дистанцію до об’єкта та налаштовуємо під цю дистанцію фокус (далі на око підлаштовуємо зображення дивлячись на дисплей);
- зручно фіксуємо себе та руки;
- кладемо палець на кнопку спуску, вичікуємо найбільш оптимального і спокійного моменту і нажимаємо на спуск, так, щоб фотоапарат не зрушив з місця;
- робимо декілька майже одночасних фотографій, експериментуємо з фокусом.

Інші рекомендації:
- нагадую, що не зважаючи на усі наші налаштування, добре сфотографувати дуже швидких риб доволі складно, тому чекайте поки вони заспокояться;
- в гонитві за креветкою не забувайте й про фон: чорний фільтр чи брудна губка краси фотографії не нададуть;
- чим далі від вас знаходиться об’єкт тим менше шансів, що ви ідеально вловите фокус. Тож починайте фотографії з усього, що пропливає безпосередньо на передньому плані біля скла акваріуму;
- ніколи не вибраковуйте фотки на дисплеї фотоапарату - він не дає повного уявлення про фотографію, робіть це лише на комп’ютері;
- не забувайте, фотографія - це лише матеріал. Далі можна стандартними програмами (як, наприклад, мій улюблений Microsoft Office Picture Manager) обрізати фотографію, покращити контрастність (незначна зміна контрастності додає фотографії набагато кращого виду), яскравість та допомагає зробити безліч інших маніпуляцій.

Деякі пояснення:
- чому не підходить режим авто фокусування: дуже часто фокус буде наводитися на зовсім інші об’єкти – слимака чи пилинку на склі, зелений листочок позаду креветки, іноді навестися буде просто неможливо. У режимі ручного фокусу можна навіть побачити рельєфність кінцівок креветок, якщо оптика дозволяє;
- чому режим для рухливих об’єктів: а ви спробуйте сфотографуйте на авто режимі креветку, а ще краще якусь рибу. Цей режим в ручну досягається більш короткою витримкою затвору ніж зазвичай. Доречі, так (редагуванням витримки затвору) можна сфотографувати навіть дуже шустру рибу. Однак така фотографія буде більш темна, що можна компенсувати за допомогою інших функцій фотоапарату, як то діафрагма, штучне редагування яскравості, тощо;
- чому вимикаємо спалах: бо при макрозйомці фото скоріш за все буде засвічене + можливі блики на склі акваріуму;
- для чого редагувати баланс білого: в залежності від освітлення наше око, а точніше мозок, звикає до будь-якого зображення, навіть перевернутого зеленого, і в решті решт відображає його нормально як ми звикли. Різницю ми можемо побачити лише коли одночасно бачимо 2 зображення, наприклад лампу навалення та світло у вікні. Або 2 флюресцентні лампи різної світової температури. Фотоапарат не знає яке освітлення ми хочемо бачити. Але він має оціночний механізм у авто режимі, що допомагає досягти кольору найбільш схожого на те, що бачить наше око. У режимі редагування балансу білого ми просто направляємо фотоапарат на щось біле та вказуємо, що цей колір у нашому випадку білий. Усі інші кольори підправляються у відповідності до наших змін. Якщо ви направите фотоапарат справді на щось біле, то в теорії отримаєте дуже близький до реальності кольоровий режим. Однак не треба цим зловживати – реально білих речей які можна запхнути у акваріум немає, та і взагалі, художники кажуть що у природі не існує чистого білого кольору, а він або синюватий, зеленуватий, червонуватий... Тож у більшості випадків такі налаштування призводять до втрати яскравості якогось з кольорів на фотографії;
- чому б не скористатися оптичним зумом: у побутових фотоапаратах немає сенсу використовувати оптичне приближення (зум), бо вони будуть не в змозі сфокусуватися на близьких об’єктах;
- чому треба робити декілька фотографій одночасно: це кардинальна особливість цифрової техніки – ви не обмежені 36 чи 12 кадрами плівки. Як мінімум декілька сотен фотографій. Тож зробіть краще 3-10 фотографій чогось одного. Пізніше, дивлячись на комп’ютері фотки, ви легко виберете одну найкращу і побачите, що у інших, як завжди, щось гірше було з кольором, освітленням, різкістю, тощо.

Сподіваюся, ця інформація не стала для вас зайвою і ви даремно не витратили свій час, та дякую, що прочитали стільки тексту. Рекомендації у будь-якому випадку дуже суб'єктивні.

Ось для прикладу та натхнення декілька моїх фотографій, без обробки та з немитим склом:


І головне: експерементуйте, фотографуйте! Не виходить - спробуйте ще раз! Робіть по 50-100 фоток за сесію. Чи вам шкода місця на картці? Проявіть фантазію, бажання і у вас обов'язково вийде.


Обговорення на форумі акваріумістів.

Юрій Терещенко (mrMad-Cat) для порталу Аквафанат.
Підготувала та розташувала: Наталія Николенко.